Епітафії укр.мова

Татові, Мамі, Синові, Доньці, християнські, авторські

Зайшло за обрій наше сонечко,
І вже не повернути…
***
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми — з нами ти.
***
Рано ти пішла з життя,
Але світлий, милий
Образ твій залишиться
З нами на все життя.
***
Пішов з життя ти дуже рано,
В серцях лишив глибоку рану,
Не змиють горя часу ріки.
Ти в нашій пам’яті — навіки.
***
Так сонечко світило гарно,
Коли всі разом ми жили.
Пішов від нас ти дуже рано,
Пам’ять про тебе ми зберегли.
***
Ти сонечком ясним був в нашій хаті,
А зараз це сонце згасло навік.
Та промені сонця горять в нашім серці.
І ти незабутній повік.
***
Так сумно стало вмить,
і пусто і самотньо.
І дня ясного світ
поглинув морок ночі.
Хоч голос твій замовк
у глибині безодні —
Ніхто з нас смерті цій
повірити не хоче.
***
Сумуєм за тобою й гірко плачем.
Як жаль, що тебе більше
Ми не побачим.
***
Як багато нашого пішло з тобою.
Багато твого залишилось з нами.
***
Спустошився світ без тебе,
єдиного і незабутнього…
Залишились лише спогади
і світла пам’ять.
***
Не почує тиша ця глибока
Голосу твого, друже мій…
Пам’ять серця! О, вона жорстока,
Та без неї тяжче, як при ній!
***
Сумує родина, дружина і діти,
І скотиться гірка сльоза ще не раз.
Останній дарунок — цей пам’ятник й квіти
З скорботою й шаною, любий, від нас.
***
І серце змиритись не хоче,
І віри не йме в неминучість розлуки,
І плаче воно, очманіле,
Від болю і муки.
***
Журба в серце рветься,бо тебе нема,
душа не вернеться,як би хотів я.
***
Сонце ще світить,
але не тобі,
пташки співають,
але всі в журбі.
***
Коханий, милий, дорогий,
Життя без тебе зупинилось…
І замість сонця — дощ іде сумний
І серце не змирилось.
***
Твоя трагічна смерть
У розквіті життя
Для нас лишила
Горе,сльози і печаль.
***
З землею назавжди попрощалась
твоя молода душа.
І в небі зірка прошепотіла:»…це я»
***
Душа болить,серце плаче,
а горю немає кінця.
Ти в нашій памяті навік —
Любимий юних літ.
***
Ні, не змиритися з втратою,
Не виплакати сліз ніколи…
Один з найкращих у світі
Пішов молодим навіки.
***
Знесла вода цвіт юності буйної,
Печалі й горя покотились хвилі.
І заховали в цій німій могилі
Всі наші сподівання і надії.
***
Недавно ти спориш топтав
На батьківськім дворі.
А зараз смертю впав
У молодій порі.
Так, генералом ти не став,
Як мріяв віддавна.
Кого любить,кого чекать,
Коли тебе нема.
***
Проміння сонця обминає
Твоє обличчя молоде,
Тебе і вітер не ласкає,
І дощ вже не для тебе йде.
Бо молодість твоя погасла.
***
Молодий, сильний, красивий.
Як багато чистого і доброго
ти подарував людям,цьому світу.
І як багато ще б міг…
***
Молодою,веселою,життєрадісною,дуже гарною
ти назавжди залишишся в наших серцях.
***
Такого рідного святого,
Такого доброго, як ти
Такого щирого, простого
Вже нам ніколи не знайти.
***
Ти згасла,
мов зранку світ зорі,
А ми лишились
у смутку і журбі.
***
Ніколи не згасне
світло твоєї душі.
***
Лишила усе,щасливі дні і мрії.
Життя тобі вділило мало літ.
Замість юності, веселощів, надії
Дано навік в дарунок цей граніт.
***
Поки живемо — нам тужити,
Твоїм іменем дорожити.
Життя тобою недожите —
Всім нам скорботою болить.
***
Пам’ять про тебе вічна,
скорбота безмежна.
***
Пам’ять про тебе — цей гарний граніт,
Дивлюсь на могилу , а серце болить,
І гірко заплачу,умиюсь сльозами,
Чому тебе , рідна, немає між нами.
***
Спи спокійно.Пам’ять про тебе
Буде вічно жити в наших серцях.
***
Нашу біль не виміряти
І в сльозах не пролити.
Ми тебе ,як живого,
Будем вічно любити.
***
Голим прийшов на землю,
голим пішов під землю.
***
Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих,хто любить, пам’ятає і сумує.
***
Той день, коли твій зір погас
І серце перестало битись,
Став самим страшним днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.
***
Ніжна,люба,рідна,незабутня
Ти в нас у серці єдина.
***
Не винесу горя,
Не виплачу сліз.
Ти щастя і радість
З собою поніс…
***
Не висказати горя,
Не виплакати сліз.
Ти щастя і радість
В могилу уніс…
***
Тому,хто за життя був найдорожчий,
Про кого пам’ять вічно дорога.
***
Прости за те,що не зуміли
Тебе від смерті зберегти.
За те,що всі осиротіли
За все, за все ти нас прости.
***
Коханий ,рідний, дорогий
Життя без тебе безрадісне…
Місяць і зірки, день і ніч,
А замість сонця — ідуть дощі.
***
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою
А вітер тихенько шепоче
Про тугу велику мою.
***
Жив, вірив, мріяв,
Дарував нам радість,любов…
Так важко, рідний,
Що ти пішов від нас.
***
З фотографії на нас дивляться твої добрі і ніжні очі.
І неможливо змиритися, що на землі вже немає тебе…
Але в горі і радості, в щасті і бідах
Ти поряд з нами продовжиш свій путь…

Татові, Мамі, Синові, Доньці, християнські, авторські

Возможность комментирования заблокирована.